Розширено перелік дозволених валютних операцій для виплат фізичним особам-нерезидентам
Національний банк України (НБУ) тепер дозволяє фізичним особам-нерезидентам без обмежень переказувати кошти за кордон, якщо ці кошти були зараховані в гривні на їхні рахунки в українських банках станом на 1 травня 2026 року як:
- заробітна плата та інші виплати відповідно до Закону України «Про оплату праці»;
- винагорода за цивільно-правовими договорами, укладеними між українською компанією та членами наглядової ради, ради директорів або виконавчого органу.
Такі перекази повинні здійснюватися через той український банк, у якому відкрито рахунок для зарахування відповідних виплат.
Крім того, українським компаніям дозволено здійснювати виплати членам наглядової ради, ради директорів або виконавчого органу, які є нерезидентами, за цивільно-правовими договорами безпосередньо на банківські рахунки, відкриті за межами України. Це дозволено для виплат, нарахованих з 1 травня 2026 року.
Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) близькі до узгодження запровадження ПДВ для ФОПів у 2027 році
За інформацією Forbes Ukraine, переговори перебувають на завершальній стадії.
Вимога щодо сплати ПДВ для фізичних осіб-підприємців (ФОП), чий річний дохід перевищує 4 млн грн, може бути збережена, однак її запровадження можуть відтермінувати на один рік. Остаточне рішення очікується під час місії МВФ до Києва у травні.
Сторони також обговорювали посилення заходів боротьби з тіньовою економікою, зокрема:
- штучний поділ бізнесу;
- контрабанду тютюнових виробів;
- виплату заробітної плати «в конвертах».
Також розглядалися обмеження щодо виплати працівникам лише мінімальної заробітної плати у випадках, коли її розмір суттєво нижчий за ринковий рівень. Окремо обговорювалися санкції для великих компаній, які використовують мережі ФОПів для уникнення загальної системи оподаткування.
Парламент оновив правила факторингу в Цивільному кодексі України
29 квітня 2026 року Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання факторингу.
Метою закону є вилучення регулювання факторингу з Цивільного кодексу після прийняття спеціального Закону України «Про факторинг».
Новий закон:
- визначає договір факторингу як окремий вид цивільно-правового договору;
- встановлює вимоги до таких договорів;
- визначає права та обов’язки сторін та інших учасників факторингових відносин.
Для бізнесу це має практичне значення, оскільки факторинг широко використовується для:
- фінансування оборотного капіталу;
- управління дебіторською заборгованістю;
- відступлення грошових вимог.
Наявність окремої законодавчої бази може зробити факторингові операції більш передбачуваними для банків, фінансових компаній, постачальників та підприємств, які працюють із відстрочкою платежів.
НБУ уточнив правила виконання платіжних інструкцій в іноземній валюті
27 квітня 2026 року Національний банк України повідомив про зміни до порядку виконання платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах платіжними провайдерами.
Зміни передбачають:
- уточнення правил, пов’язаних із новими кодами комісійних платежів і витрат під час валютних переказів та операцій із банківськими металами;
- удосконалення процедури примусового стягнення податкового боргу в національній валюті, якщо боржник має кошти на валютних рахунках;
- обов’язок платіжних провайдерів одержувача інформувати користувача про кожне зарахування коштів на його рахунок.
Відповідна Постанова НБУ № 41 від 23 квітня 2026 року набрала чинності 28 квітня 2026 року.
Великий і середній бізнес зможе отримати кредити під 10% для проєктів розподіленої генерації
30 квітня 2026 року Міністерство економіки повідомило, що великі та середні підприємства зможуть отримувати кредити на будівництво власних об’єктів розподіленої генерації під 10% річних у межах Планів стійкості.
Різницю між ринковою та пільговою процентною ставкою компенсуватиме держава.
Відповідне рішення Кабінет Міністрів ухвалив 29 квітня 2026 року в межах експериментального проєкту підтримки бізнесу в енергетичній сфері.
Програма поширюється на українські великі та середні підприємства за умови, що вони:
- не мають зв’язків із державою-агресором;
- не перебувають під санкціями;
- не мають заборгованості перед бюджетом;
- не мають власників-нерезидентів з України.
До допустимих проєктів належать:
- газотурбінні та газопоршневі установки;
- когенераційні установки;
- об’єкти відновлюваної енергетики на біомасі, біогазі та геотермальній енергії;
- системи накопичення енергії;
- локальні автономні енергетичні системи.
Україна ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії
30 квітня 2026 року Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Комісія стане другим елементом міжнародного компенсаційного механізму щодо відшкодування шкоди, збитків та втрат, спричинених агресією Росії проти України з 24 лютого 2022 року.
Механізм поширюється на претензії:
- фізичних осіб;
- юридичних осіб;
- держави Україна;
- органів місцевого та регіонального самоврядування;
- державних установ та підприємств.
Комісія діятиме як незалежний орган у межах інституційної структури Ради Європи та розглядатиме заяви, подані фізичними та юридичними особами.
Конвенція набуде чинності через три місяці після виконання двох умов:
- згоду на її застосування нададуть 25 держав-підписантів;
- сукупний обсяг індивідуальних внесків досягне щонайменше 50% бюджету Реєстру за 2025 рік.
