Уряд повторно схвалив реформу правил адміністрування ПДВ для бізнесу
3 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт щодо внесення змін до Податкового кодексу з метою спрощення адміністрування ПДВ. Законопроєкт передбачає запровадження квартальної звітності з ПДВ для фізичних осіб-підприємців (ФОП) замість щомісячної, що скоротить кількість звітних періодів із 12 до 4 на рік. Також планується надати Державній податковій службі можливість автоматично заповнювати окремі дані податкових декларацій та податкових накладних за допомогою електронних сервісів. Крім того, законопроєктом пропонується підвищити поріг, після якого може бути призначена позапланова документальна перевірка у зв’язку з бюджетним відшкодуванням ПДВ або від’ємним значенням ПДВ, зі 100 тис. грн до 1 млн грн. Також передбачено спрощення застосування зведених податкових накладних щодо постачань та авансових платежів неплатникам ПДВ. Для набрання чинності законопроєкт має бути ухвалений Верховною Радою. Для бізнесу основним ефектом змін може стати зменшення адміністративного навантаження, пов’язаного зі звітуванням з ПДВ, а також скорочення кількості випадків, коли невеликі суми бюджетного відшкодування можуть стати підставою для проведення позапланової перевірки.
Україна оновлює правила трансфертного ціноутворення відповідно до стандартів ОЕСР та ЄС
4 вересня 2026 року Уряд схвалив законопроєкт Міністерства фінансів, який передбачає подальше вдосконалення правил трансфертного ціноутворення в Україні. Основною метою законопроєкту є захист податкової бази України, зниження ризиків податкових спорів та подвійного оподаткування, а також подальше наближення українського законодавства до стандартів ОЕСР та Європейського Союзу. Запропонована реформа є частиною ширшого пакету податкових змін, пов’язаних із виконанням Україною зобов’язань перед ЄС та МВФ, а також із доступом до міжнародної фінансової допомоги. Ці зміни особливо важливі для міжнародних груп компаній та українських підприємств, які здійснюють контрольовані операції. Бізнесу доцільно стежити за остаточною редакцією документа, оскільки можливі зміни методології трансфертного ціноутворення, вимог до документації або правил щодо пов’язаних осіб можуть суттєво вплинути на податковий комплаєнс і структурування міжнародних операцій.
Уряд пропонує європейські обмеження щодо віднесення процентів на витрати
7 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт №16036, який імплементує статтю 4 Директиви ЄС щодо протидії ухиленню від оподаткування (ATAD). Законопроєкт стосується обмеження можливості врахування витрат на залучене фінансування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.Нові правила спрямовані на ситуації, коли діяльність компанії фінансується переважно за рахунок боргового, а не власного капіталу, включаючи фінансування від материнських компаній або інших учасників корпоративної групи. Метою є наближення української системи до європейських підходів щодо запобігання надмірному вирахуванню процентів та розмиванню податкової бази. У разі ухвалення закон набере чинності з 1 січня 2028 року, а проценти, що стосуються попередніх періодів, включаючи 2027 рік, і надалі регулюватимуться чинними правилами. Для компаній із високим рівнем кредитного фінансування та міжнародних груп, які використовують внутрішньогрупові позики, ці зміни можуть мати істотне значення під час перегляду структури фінансування до 2028 року.
Уряд повторно схвалив реформу ПДВ та митного регулювання міжнародних відправлень
7 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України повторно схвалив пакет із двох законопроєктів щодо оподаткування міжнародних поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро, насамперед товарів, що замовляються через іноземні онлайн-маркетплейси.Пакет включає зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування ПДВ електронної торгівлі та зміни до Митного кодексу щодо митного оформлення міжнародних поштових і експрес-відправлень. Раніше профільний комітет Верховної Ради рекомендував до прийняття законопроєкти №15112-Д та №15460.Реформа має особливе значення для іноземних маркетплейсів, компаній електронної комерції, логістичних операторів та українських ритейлерів, які конкурують із міжнародними торговельними платформами, оскільки може суттєво змінити порядок оподаткування імпортованих товарів невеликої вартості.
Уряд повторно подав до Верховної Ради новий Трудовий кодекс
3 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України повторно схвалив та подав до Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу України. Попередня версія документа була внесена ще у січні 2026 року, однак після зміни складу Уряду в липні була відкликана. За інформацією Уряду, основні положення проєкту залишилися незмінними, а до тексту були інтегровані технічні рекомендації Міжнародної організації праці. Запропонований кодекс має замінити чинний Кодекс законів про працю 1971 року та імплементувати понад 30 директив Європейського Союзу. Серед ключових нововведень:
- ширше використання електронних кадрових документів;
- нові види трудових договорів;
- гнучкі форми організації праці;
- ризик-орієнтований підхід до трудових перевірок;
- нові механізми визначення мінімальної заробітної плати;
- більш чітке регулювання питань дискримінації, мобінгу та домагань;
- збільшення мінімальної тривалості щорічної оплачуваної відпустки.
Серед усіх змін цього тижня саме цей законопроєкт потенційно матиме найбільший довгостроковий вплив на роботодавців, оскільки може потребувати перегляду трудових договорів, внутрішніх HR-політик, процесів нарахування заробітної плати та системи внутрішнього комплаєнсу практично в усіх сферах діяльності.
